(До 80-х роковин пам’яті українського дослідника «Слова о полку Ігоревім» iз Новгорода-Сіверського)
29 січня 2022 року йому виповнилося б 80 років. На жаль, як се буває в талановитих, творчих та фанатично відданих справі людей – їхній земний шлях, найчастіше, завершується раніше, аніж вони розраховують. Тож Святославу Воїнову Всевишній визначив творити в цім житті 72 роки. А далі – то вже пам’ять нині сущих та його уважний погляд на нас iз Неба.
А напередодні дня пам’яті поважного земляка в музейній кімнаті колишнього особняка купця Медвєдєва з експозицією приватної колекції Святослава Воїнова, яка присвячена староукраїнській літературній пам’ятці «Слово о полку Ігоревім», за ініціативою директорки Новгород-Сіверської бібліотеки Ірини Нестеренко зібралися представники сільських книгозбиралень об’єднаної міської громади, спеціалісти відділу культури, громадські діячі краю та депутати.
Трішки думок про життєпис сіверця
В історію новітньої України Святослав Воїнов увійшов трендовим бібліофілом з теми «Слова…». А ще – автором низки статей зі «словознавства», які збагатили галузеву енциклопедію твору. Мало того, невтомний краєзнавець Новгород-Сіверщини запам’ятається свідомим людям і як фундатор Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім», який він відкривав у 1990 році, посівши посаду директора закладу.
Ув автора сих рядків за життя Святослава Воїнова знаходилось чимало спільних інтересів та ідей в науці, просвітництві та краєзнавчих дослідженнях. Обговорювалися проєкти та теми, які були на ту пору знаковими в гуманітарній тусовці споріднених фахівців. Словом, від першої половини 80-х років ХХ ст. (сперше – на рівні спілкування листами), а далі в живому контактуванні, відбувалось плідне єднання думок.
Пізніше, в подарованих авторських книгах пан Святослав, серед інших добрих слів, залишатиме такого змісту рядки – «моєму однодумцеві…»! Так, адже навіть ідеологічно ми розумілися, а тому й на Майданах двох революцій були разом.
Отож, будучи запрошеним до слова на заході з нагоди 80-х роковин від дня народження головного СЛОВОЗНАВЦЯ України, автор цього дописування озвучив кілька тез щодо життя та діяльності відомого земляка в контексті подій Новгород-Сіверщини останніх 30 років.
Й особливу увагу вдалось привернути до непересічного внеску Святослава Воїнова в справу дослідження, вивчення староукраїнського твору та до його просвітницької праці, в якій новгород-сіверець виявився володарем найбільшої в світі приватної колекції, присвяченої лишень одному твору – «Слову о полку Ігоревім»! А ще – бодай невеличким меседжем розповісти про морально психологічну атмосферу, в якій Святославу Воїнову випало жити та творити, перебуваючи на посаді очільника музейної установи.
Йдеться про керівництво Новгород-Сіверської виконавчої влади початку 90-х років та безпосередньо відділу культури. І тому, коли говорити про складність відносин Воїнова з владними начальниками, то перед нами постає яскравий приклад діяльності людини, який характеризується рядками, що давно стали класичними. «Нема пророків у своїй Вітчизні…»
Адже справді, на більшість пропозицій Святослава Воїнова, як директора музейної установи, яку він очолив в 1990 році, реакція начальників була далекою від адекватності, оскільки спрацьовувала система заздрощів популярності людини та зростання її авторитету на тлі примітивізму постсовецьких адміністраторів у кріслах. Тож не випадково і звільнення дослідника «Слова…» від директорських обов’язків відбулось відносно швидко – на третьому році(!) служіння Музі Кліо в новоствореному закладі-Новгород-Сіверському історико-архітектурному музеї-заповіднику «Словa о полку Ігоревім».
Звичайно, що встановлення плідних контактів представників громадськості Новгорода-Сіверського з рідними Святослава Воїнова після його смерті в 2014 році стало добрим стартом на шляху до впорядкування та збереження колекції словознавця. Разом iз тим, не можна обійти стороною й дуже важливе питання у зв’язку з облаштуванням колекції. Йдеться про невеличку кімнату в приміщенні міської бібліотеки, де від літа 2018 року експонується частинка матеріялів різного формату, форми, жанрів, зібраних ще при житті науковця та бібліофіла. Простір зовсім не відповідає тій меті, яка покладається на такий інтелектуальний скарб поважного містянина та не дає змоги здійснити концепцію його служіння інтересам громади. Адже відомо, що від 1990 року, як відкрився музей-заповідник «Слова о полку Ігоревім» під очільництвом Воїнова, колекція була представлена в установі окремою експозицією. Тому, беручи до уваги нинішній стан речей, можна висловити зауваження, що навіть через 30 років такого штибу матеріяли, котрі до останніх днів свого життя збирав невтомний фанат ІСТОРІЇ НОВГОРОД-СІВЕРЩИНИ, просто приречені зайняти своє місце в повноцінному музеї, а не тулитися в кімнаті за версту від найкреативнішої локації міста, де знаходяться головні апартаменти заповідника.
Матеріяли, відібрані з декількох тисяч одиниць, більшість з яких наразі знаходяться в коморі поруч із виставковою кімнатою – мають зайняти одну з просторих зал на площах музею-заповідника в «Покоях настоятеля»!
Повчально
Отже, на прикладі життя та діяльності поважного новгород-сіверця вкотре підтверджується прадавня думка, наскільки непростим буває життя людей, які під час виконання певного переліку професійних обов’язків, не згoдні перетворюватися на «просителів» чи «підданих рабів» владних очільників на місцях. А так і вимушені відчувати непередбачуваність та жорстокість обставин. Особливо се стосується носіїв широкого спектру творчих ідей, думок та наміри, котрі працюють на випереджання часу, але зайвий раз «відкривають» рівень інтелекту владних менеджерів! Таким був і Святослав Воїнов!
До речі, ще на зорі 2000-х ми розповідали в газеті «Сіверщинa» як ідеї та пропозиції С.Воїнова не знаходили підтримки у владних кабінетах Новгород-Сіверщини. (ст.З роду нескорених., 2лютого 2007 р. в г-ті «Сіверщина»)
Після відходу від посади директора (51 рік віку) земляк творив переважно на приватній ініціятиві. Пошук джерел, архіви, … Інша річ, що репутація серед поціновувачів історії, досвід, повага до трендового бібліофіла та дослідника «Слова…» – допомагали Воїнову встановлювати дієві контакти з розумними людьми та установами в державі. Впродовж 30 років після припинення музейного менеджменту в Новгороді-Сіверському, збирача та хранителя найбільшої колекції по «Слову о полку Ігоревім» не раз запрошували до допомоги в становленні кількох музеїв на Київщині, серед яких і Музей державoтворення в одному з районів столиці. А ще – пан Святослав писав статті та книжки, друкувався в наукових виданнях, зустрічався з шанувальниками «Слова о полку Ігоревім» у різних містах України. Брав участь у наукових конференціях. (Значно більше про С.С.Воїнова читайте в матеріялі Б.Домоцького на ресурсі https://bereg.online/)
Справді, місто втратило людину, яка розумом та фанатичним завзяттям на стезі краєзнавчих досліджень тримала на своїх плечах чималенький шмат інформаційного навантаження та документальної бази з минувшини Новгород-Сіверщини. Частина цього історико-публіцистично-ілюстративно-наукового краму, завдяки тимчасовому прихистку в просторі бібліотеки справді набула вигляду, який запропонований до музейних оглядин.
Про виконану роботу з упорядкування зібраного Святославом Воїновим і переданого до виставлення в музейному форматі спадкоємцями бібліофіла говорила у виступі перед публікою депутатка міської ради Олена Бурико. Згадувала про земляка, як ініціятора перетворення міста на значний науково-культурний центр в площині досліджень та популяризації «Слова…»
Знаємо, що до облаштування можливостей експозиції надбання Воїнова, про яке ми згадали, доклав фінансових зусиль Сергій Сергієнко, депутат Чернігівської обласної ради, завдяки якому, за словами депутатки та його помічниці Наталки Материнко, було обладнано музейну кімнату. Про непересічне значення в новітній історії Новгорода-Сіверського висловив думку начальник міської культури Юрій Воробей.
Трішки сумного
Здається, було б помилкою дивитися на поважну дату не менш поважного носія прізвища ВОЇНОВ пана Святослава лишень в площині вдалої згадки про земляка напередодні ювілейних роковин. Адже треба й про борги наші мовити. Про те, що навіть в процесі декомунізації, коли частині вулиць Новгорода-Сіверського було надано нові імена, у владних діячів та депутатства містечка забракло свідомості надати ім’я Святослава Святославовича Воїнова одній із вулиць!? Чому так виходить – се вічна загадка нашого «града»!?
Автор: Борис Домоцький
Обговорення матеріалу