Сьогодні вже не йдеться про підприємство, яке з задоволенням колись «будувало комунізм». У всякому разі, про таку серйозну мету, кожному, хто входив у цех із верстатами – «гордо» нагадувало гасло під дахом виробничих корпусів одного з діючих за совітів місцевого виробництва.
Була така фабрика, що називалася «бавовняно-ткацькою» і працювала від 20-х років минулого століття, започаткувавши свій життєпис у вигляді артілі «Красний прядільщік» 26 січня 1926 року. Не знаємо, чому красний!? Хоча, що там думати, коли на ту пору мало не все було «червоним». Ось і це «кустарне» об’єднання доповнювало подібні невеличкі виробництва, як то артілі теслярів,чоботарів тощо. В 1961 році пам’ять про артіль більшовицької доби було оновлено та осучаснено бодай у назві. Тепер це стало називатися Новгород-Сіверською бавовняно-ткацькою фабрикою, яка активно взялась за «будівництво комунізму».
Пам’ятаєте, які сподівання більшовики в московії покладали на «ткачєй» від 1905 року? Отож! А тому й у Новгороді-Сіверському в часи «страітєльства камунізма» про фабрику досить часто писали в місцевій газеті.
Та в 1990-ті фабрику почало «лихоманити». Так, внаслідок все тих же абсурдів, коли навчена командно-адміністративним методам господарювання партійна номенклатура виявилася геть нездатною переорієнтуватися в практиці виробничого менеджменту. Легше було в очах народу все «списати» на «ворогів совіцької системи». Хоча, за великим рахунком, подібні підприємства з таким відсталим начинням, навряд чи могли сподіватися на щось серйозне в площині відкритої конкуренції. Адже ми добре знаємо, якою була та совіцька «льогінькая прамишлєнасть», як її назвала героїня трендового московитського фільму.
Інша річ, що комунізм в совіцькому союзі будували всі. Тому й вибудували таке «красиве та серйозне», що десь на Василя в січні 2022 року воно й забурилось!? Ага, вночі тихенько на подвір’ї фабрики, яка наразі фігзна як зветься, завалилася стеля другого поверху двоповерхівки-страждальниці, над якою замість традиційного даху вже давно вирiс березово-осиковий гай!?
Будівлю в процесі «приватизації чомусь не змогли припутити до жодної виробничої теми, а тому вітрами та дощами зі снігом гордість місцевих розумних начальників 60-80-х років, які впевнено будували комунізм – завалилася!
P/S
Минув тиждень. Всі, хто мав би рота розкрити з приводу НП – мовчать, як риба в Десні. Ну, а ми, будемо сподіватися, що шмаття цегли та бетонні плити, які падали вниз від втоми останніх 30 років непосильного тиску «комуністичного будівництва», про що сповіщає й наразі гасло червоними літерами – нікого не травмувало. В той же час, покладаємо надію, що після такого непередбачуваного явища на «лісовому» даху будинку–приводу на просторі фабрики, ті, що колись будували комунізм разом із тими, хто очікував комунізм – знатимуть, чим завжди закінчується подібне безглуздя. І розкажуть з часом цю історію своїм онукам!
Автор Б.Домоцький
Обговорення матеріалу