(невеличка драматична історія на тему великого негідництва на Новгород-Сіверщині)
Вона страждає майже 20 років по закриттю. Поступово перетворюючись у черговий об’єкт статистики покинутих увагою відповідальних осіб. В той же час, двері колишнього храму знань ще напередодні широкомасштабного наступу московитів 24 лютого 2022 року трималися під замком. І дарма, що вікна таки пізнали «почерк» сучасних варварів – надія ще жеврілася. Мало того, в 2014 році в спортивній залі двоповерхової красуні, котра до цього навчала розуму батьків тих, хто руйнуватиме її з насолодою, навіть працювала виборча дільниця.
А на почату 2015-го авторові сих рядків випало допомагати поважній військовій частині зробити аналіз можливостей школи для використання будівлі під потреби оборони України. На жаль, у військовому міністерстві України не знайшлося грошей.
Разом із тим і на весну року, що передував широкому московитському вторгненню, на домінуючому об’єкті «Ханенкової гори» в Юхнові, яким він залишається 54-й рік, зберігався спокій. Хіба що котельня в глибокому підземеллі, переживши атаку нащадків місцевих комсомольців 1920-1930-х років, вказувала на жорстокий початок проблем навколо покинутого осередку колишнього освітянського раю. Адже без «металу» презентанти покоління «вишкребків» соціялізму могли б дуже швидко «відкинутися», а тому кожен кілограм викраденого заліза гарантовано продовжував їхнє перебування на цім світі. І се правда, яку варто сприйняти на віру!
На жаль, офіційним посадовцям, котрі відповідають за збереження комунального освітянського майна, ситуація з Горбівською школою була до сраки! А тому й жодного напруження м’язів чи мізків випадкові люди в державному менеджменті Новгород-Сіверщини – не проявляли. Вони, здається, не тільки ніколи не хотіли, а й не вміли перейматися державними справами. Отож і фінал, початок якого наразі «виїдає» очі, на голову впав не вчора. Він наближався щоденно, не приховуючи «напрямків» руху.
А задля об’єктивного розуміння того, що наразі маємо з приміщенням колишньої школи, додамо, що за цю розкішну червону будівлю, яку з часом обов’язково спалять, ніколи не переймалася жодна особа з повноваженнями та великою платнею від держави. Тому, що бардак у владних структурах Новгород-Сіверщини – се явище не сьогоднішнього дня! Історія безвідповідальности на цьому просторі є добряче вкоренілою і триває від 1994 року, внаслідок відомих подій в політичному житті.
А коли про школи, які після закриття місцева влада просрала, то навіть травнева пожежа 2013 року на школі-близнючці в сусідньому селі Дробишеві не додала розуму та відповідальности районним та міським кабінетним князькам. Адже жодного начальника не було притягнено бодай до адміністративної відповідальности!? Хоча знов таки, ще в 2009 році автор сих рядків неодноразово та публічно на пленарних засіданнях райради інформував тодішнього голову райради, додаючи на підтвердження зла, яке відбувається, десяток кольорових світлин із фіксацією ситуації на Дробишевській школі, подібну до теперішньої з Горбівською.
На жаль, геть німі та глухі до державних справ люди в установах Новгорода-Сіверського навіть власними очима не бажали подивитися на реалії. Вони знали, що міцний імунітет від президента-земляка в Києві надійно їх оберігає від зайвого клопоту.
Ось і тепер на такій же школі через 10 років потому, про себе нагадала ідентична історія. Тому, що кількість негідників у суспільстві, як і у владі – не зменшилась!
Здавалось би, ну що перешкоджає використати не одну сотню квадратних метрів для людських потреб? Ну, на крайній випадок, розпорядіться майном по бізнесовому – продайте об’єкт та використайте кошти зі світлими думками. Зрозуміло,що для збереження та прагматичного використання такої власности жодної перешкоди не існувало. Хіба що, як завжди в цім краю, бракувало владного патріотизму. Та й взагалі, як на наш погляд, владні начальники міської громади (а ще раніше – району!) навряд чи збиралися передавати будівлю прагматичному українцеві!? Скоріш за все, 15 річне затягування процесу порятунку двоповерхівки в купі з прекрасними господарськими спорудами – виходило з очікування на пропозиції росіян!? Дивуєтеся з приводу непопулярного оціночного судження? А дарма. У всякому разі навіть після 2014 року на простір Новгород-Сіверщини спокійненько просувалися ворожі клієнти «з–за порєбріка». Осіли ж впритул до кордону «крєстьянє Стерлігова» з довгими бородами в бучківській зоні? А з феесбешним слідом вороже будівництво потужної нерухомости в центрі Новгорода-Сіверського хіба не підтверджує нашої думки про ймовірність поведінки відповідальних за збереження цього майна в інтересах московитів.
У всякому разі, заперечити подібні припущення з такого приводу влада Новгород-Сіверської міської громади не зможе. Тому, що аргументи нахабного, жорстокого та підлого доведення двоповерхового будинку-красеня до руїни – ось прямо перед ними в Горбівській школі! Хоча й колишній. Бо сьогодні ії вбивають, доводячи до смерти – по живому. З розрахунком прискорення брудних справ та наближаючи похорон.
Авторові сих рядків, випускнику Горбівської 8-річки 1977 року та першокласникові 1969 року, учні якого увійшли до храму знань у рік відкриття, вельми болить за втрату чудового приміщення школи з потужними традиціями.
В той же час, досить гидко відчувати, як може схибитися психика в певних представників спільноти, для яких дикунське прагнення руїни стало змістом буття. Якого ніколи не було в українців. Хоча, можливо, не варто забувати, що бажання вчиняють з будівлею в такий спосіб могло вийти з мізків онуків та правнуків безбожників, які в Горбові та сусідніх селах нищили церкви чи дворянсько-шляхетські садиби від 1917-до 1930-х!? Бо гени – ніколи не мовчать!
Сказати, що подібний фінал автор сих рядків не передбачав – буде неправдою. Інша річ, що картина побаченого – добряче стиснула серце досить важливим аргументом – часом, який мерзота обрала для «сотворєнія» гидоти!? Бо хіба ж можна було допустити, що 14 місяців широкомасштабної війни росії в Україні виявляться на руку «внутрішнім» ворогам-виб…кам, котрі безжально руйнуватимуть храм науки та святиню кількох поколінь Горбівської громади з такою завзятістю?І що мерзенні суки, замість того, щоб плісти сітки для Українських Збройних Сил чи копати окопи на лініях оборони – витрачатимуть силу м’язів на нищенні школи.
Підсумки для «них»
Нема межі обуренню бездіяльністю «тих», хто наразі в центрі Новгород-Сіверської громади називається владою. Ну, що заважало контролювати, зберігати та не спонукати до знищення суперову будівлю на історичному креативному просторі з прекрасною інфраструктурою? Вам було важко встановити 4 камери по периметру та контролювати обстановку?
А тепер, принципова порада. Коли хочете спокутувати гріх свого «по…їзму» до народного добра, негайно підключайте всіх старост Новгород-Сіверської громади до серйозної роботи. І доведіть до кожного з них завдання з виготовлення маскувальних сіток тими, хто вештається без діла містом та селами, підключіть до суспільно корисної праці. Адже такого геть занедбаного соціяльного елемента сотні екземплярів у прикордонній Новгород-Сіверській громаді. А щодо запобігання остаточного знищення найкращого двоповерхового приміщення в Новгород-Сіверській громаді, негайно створіть будівельну команду з 20 робітників, які впродовж весни-літа 2023 року відновлять нормальний стан на об’єкті, який, за вашої хибної байдужости, перетворюється на руїну. Відбудуйте та облаштуйте житлові площі пристойного гуртожитку. Який зможе прийняти не менше 25 родин тимчасово переселених осіб. І в цій роботі варто поспішати, тому що жодної іншої перспективи для населення не менше 15 населених пунктів Новгород-Сіверщини в смузі 20 кілометрів – нема і не буде.
Словом, в такий критичний момент ви можете запропонувати для знедолених людей нормальні умови. Та й взагалі, визріває запитання, а чи не набридло «вам» споглядати за гівном, яке нарощує свій шар на очах публіки та готується занурити громаду в глибини смердючого неповернення під час Великої війни московії проти УКРАЇНИ?
Спец. для «Правого Берега Десни»: Б.Домоцький
Обговорення матеріалу