Осінь в Новгород-Сіверщині досить часто несе на собі відмітку політичного забарвлення. Так розпорядилась історія, яка, бува, підкидає нам події, що в пам’яті народній закарбовуються надовго. І в цім є якась загадковість.
Впродовж століть на Новгород-Сіверщині на осінню пору випадало немало войовничих, революційних та іншого штибу неспокійних подій. Ось як хоча б у жовтні 1905 року, коли в Московії вибухнув народний гнів, а революційне відлуння його докотились аж до нашого краю.
На правому березі Десни тоді стріляли, вбивали людей та влаштовували погроми чи пожежі у маєтках заможних людей. Що було, те було. Але найцікавішим, як для днів, в яких ми живемо сьогодні, тільки з різницею в 115 років, став могутній вибух гімназійного руху. Він набрав обертів, мало не зрівнявши маленьке провінційне містечко за змістом вимог та ідей юних бунтарів зі страйковою активністю великих імперських міст в жовтневі дні 1905 року. В Новгороді-Сіверському, вкритому золотом упавшого листя, активна публіка, прочитавши Маніфест від 17 жовтня, розпочала «розкручувати» тему революції! А найпомітнішу бурхливість проявило учнівство чоловічої та жіночої гімназій.
Юні, а значить і гарячі голови – активно «всмоктували» креативну революційну риторику з «простими» та «зрозумілими» гаслами. В усякому разі для демократії був лише один шлях – вона мала увійти в кожну хату! Тому, в ті дні, в гонитві за доброю порцією адреналіну, чимало хлопчаків та дівчаток встигли побувати під арештом, або навіть покинути гімназійні стіни з «вовчим квитком». Серед таких розумних молодих людей відзначився Нестор Малеча (1887-1979), в наступному видатний український етнограф, мовознавець та педагог. Він першим із вітчизняних філологів вивчатиме мову творчості Шевченка, упорядкує «Словничок Шевченкової мови (1916) та складе «Українсько-руський словничок до «Кобзаря» (1918) (https://uk.wikipedia.org/wiki/) За революційну активність в північних українських повітах Нестор був виключений з Новгород-Сіверської гімназії.
Тоді ж на Новгород-Сіверщині засвітилося ім’я ще одного хлопа, котрий в майбутньому стане відомим діячем щодо втілення спроби облаштування самостійного життя Білорусі. Язеп Льосік (1883-1940). З Новгород-Сіверщиною його пов’яже навчання в міському училищі в 1902 році, вчителювання в 1903-1905 роках в містечку Грем’ячі та участь у вищезгаданих подіях революції 1905 року з наступним ув’язненням в Новгород-Сіверській в’язниці. (https://uk.wikipedia.org/wiki/)
Словом, від 19 жовтня 1905 року і до останньої днини другого місяця осені Новгород-Сіверський перебуватиме в умовах перманентного політичного страйку, ініційованого гімназійним товариством. А хлопці та дівчатка вимагатимуть щонайшвидшого втілення обіцянок Ніколая ІІ, викладених в рядках Маніфесту від 17 жовтня.
Артефакти повідали
У шкільному музеї школи-інтернату ім. Ушинського (наразі Державна гімназія ім.Ушинського), більш відомого як «музей Коломійця» – до моменту його знищення перебувало чимало документів, які можна називати «золотим» фондом.
Наприкінці 70-х років минулого сторіччя авторові сих рядків у пору навчання в названому закладі та під час підготовки до вступу на історичний факультет, вдалось отримати як змістовну практику «екскурсовода» при музеї та в науковому товаристві «Літописець», так і грунтовно простудіювати накопичені скарби поколіннями учнів під керівництвом Івана Коломійця.
На кількох чорно-білих світлинах, які на початку 60-х років ще на початку створення музею, вчителю подарував один із ровесників подій, було зафіксовано кілька фрагментів із початку страйку на вул. Губернській. А ще – вимоги учнів до владних кіл міста та керівництва гімназії, написані гімназистами, які стосувалися реформування навчального процесу, як то зменшення тривалості уроків, доступу учнів до користування публічною міською книгозбіральнею, про право на власний розсуд обирати помешкання під проживання, на добровільне відвідування вечірньої служби в храмі та на перебування за межами житла на вулиці після 20 години вечора.
Інша річ, що революційна активність молодого покоління новгород-сіверців, яка в дні демократичних змін засад гнилого імперського режиму Росії була представлена гімназістами, руйнувалась підступністю «чорносотенних» загонів. Які провокували та здійснювали потужні погроми в місті та селах.
Замість епілогу
На осінню пору ХХІ століття Новгород-Сіверщина разом зі всією Україною часто входить у смугу різних перегонів. І коли йдеться про визначення представників місцевої громади з політичним вибором – тутешньому електорату завжди важко! Маємо на увазі важкість сприйняття політичних сил з чітко вираженою державницько-національною складовою. І так 30 років… Чому так – важко навіть відповідь знайти. Хоча, хтозна, можливо зміст всіх цих митарств та ідеологічного спротиву національному приховано десь у глибинах свідомості? Адже Моїсей 40 років водив народ пустелею!? Тож, дай Бог сподіватися, що не все ще втрачено для визначення Новгород-Сіверщини як зі своїм курсом до тотального опанування національною свідомістю, так і щодо згадки про цікаві сторінки своєї політичної історії! Будьмо уважними!
Богдан Іваненко, м.Новгород-Сіверський
Обговорення матеріалу