Можливо й земельку перевертати цього року дядьки розпочнуть раніше! У всякому разі про випереджання строків посівів навесні 2020 року натякає чимало наших співрозмовників. А як же інакше? Фермерів хвилює все, що в природі та суспільстві. Першестворює об’єктивні умови господарювання, а людський чинник пристосовує до потреб правила гри в державі, за якими і відбувається розвиток найстарішої української виробничої галузі.
Та поки ще й весна по-справжньому не постукала, Віталій Сторчак – найвідоміший фермер з Горбівського старостату Новгород-Сіверської ОТГ на Чернігівщині, вважає за доцільне використати березневу днину для ремонту техніки, вивозу органічних добрив на поле, ремонту теплиці, облаштування перезимувавшого саду, висадки декоративних рослин в садибі та профілактичних заходів на пасіці…
А з недавньої пори на подвір’ї Віталія та Ірини Сторчаків, котрі представляють фермерське господарство «Істок», з’явилася ще одна локація, яка додає креативу навколишньому простору садиби працьовитих українців.
Рукотворний ставочок. Невеличка ділянка з водоймою обкладена камінням. Вода для штучного озерця видобута власним насосом з глибин, що сягають майже 100 метрів, адже садиба фермера з творчою душею Віктора Сторчака знаходиться на висоті півсотнi метрів від рівня Десни!
Настане тепла пора. Вгамуються холодні московитські вітри. Прилеглий простір вкриється зеленою травичкою. З’явится лавка, а можливо і ще якась конструкція, котра додасть тепла та затишку для відпочинку родини Сторчаків.
Прибудуть дочки з родинами і дід Витя з бабою Іриною спокійненько, як се буває в діяльних господарів землі, розповідатимуть нащадкам на завершенні літньої днини біля озера цікаві історії з життєпису.
А наразі – пан Віктор ділиться з «Правим Берегом Десни» ідеями з облаштування одного з чисельних своїх проєктів, котрі не дають інергійним, розумним та працьовитим людям старіти. «Головне, – каже наш співбесідник, – прагнути до гармонії з природою, розбудовувати добрі відносини в родині та багато працювати фізично.»
А справді, подумалось – так і є у Віктора Володимировича Сторчака, який народився у найстарішому селі Горбові на Новгород-Сіверщині, зробив успішні кроки самостійного господарювання в роки розвалу Союзу на просторі Балтії, а для формування міцної осідлості – повернувся на землю пращурів! І ось, в такому ключі, від початку 90-х ХХст. наш земляк залишається одним iз небагатьох сміливців, які не кинули справу, а фермерствують в цім шаленому, непередбачуваному, а найчастіше абсурдномі світі українського землекористування на Новгород-Сіверщині!
Живуть, працюють зранку до ночі на землі, щоденно прагнуть долати безглузде законодавство та недолугість чиновництва, радіють дітям та онукам, вирощують сад та квіти, смакують лікувальний мед iз власної пасіки та мріють, що й в Україні таки колись зміниться життя!? Таким чином, що господареві землі працювати на ній стане за насолоду! Щасти вам, дорогі наші друзі!
Борис Домоцький, м.Новгород-Сіверський
Обговорення матеріалу