Новини про успіхи Українського Війська на особливо важливих напрямках швидко стають надбанням мільйонів патріотичної УКРАЇНСЬКОЇ громади. А, коли йдеться про впевнені дії ЗСУ по ворожим кораблям на Чорному морі, розкішну картину палаючого мосту через Керчинську протоку або про потужний «фейєрверк» по ворожому стану на Зміїному – пересічні українці зі сьозами радости в очах поспішають зранку озвучити щасливу новину! Що й казати, за час від широкомасштабного вторгнення фашистської росії на землю нашої Батьківщини, українці навчилися не тільки допомагати Збройним Силам, а й пишатися кожним вдалим ударом по тилам окупанта. Ось і з приводу потужної «бавовни» на військовому летовищі в Енгельсі, чимало українців вже зі сходом Сонця 26 грудня 2022 року обговорювали радісну подію. А немолодий дядько в приміському потязі з Новгорода-Сіверського до Терещенської ще до Всеукраїнської «хвилини мовчання» на «телемарафоні» за загиблими Героями московитсько-української війни, жваво повідомляючи сусідам по купе про заграву на московії – так і підсумував: «А все таки красиво в…али по москалям наші хлопчики? Нє, ну справді, що не кажіть! Хіба ж не так?»
Тепер вже зрозуміло кожному, що московити не матимуть спокою ніде. І, що в наших Збройних Сил вистачає «дарунків» для «втарой арміі міра», які здатні грамотно літати, спокійненько долати 1000-кілометрову відстань, а на завершення «вистави» – прицільно опускати вогняні стріли помсти на землю. Так, в потрібному місці та потрібний час заслуженою та чесною відповіддю за горе мільйонів українців, за страждання, за сьози дітей та жінок, які московити принесли на Українську Землю, за загиблих Героїв на фронті, за все по-звірячому поруйноване та знищене. Отож, гнів УКРАЇНСЬКОЇ СИЛИ поспішає на землю «імперії зла»!
А коли по-справедливому, навіть не переступивши поріг коридору, де Господь збирає росіян до пекла, як підпалювачів, організаторів та виконавців війни, кацапи зі щедрої української вдачі, перманентно отримують «па заслугам». «Бавовна» для кацапів – се вже тренд Великої війни ХХІ століття! Інша справа, що після першого знайомства від 5 грудня з українським «подарунком», надісланим Воїнами Світла до Саратовської губернії в стратегічний Енгельс, ворог навряд чи встиг відчути смак отриманого на повну силу. А тому українці, як люди відповідальні, не забарилися з повторною партією благословенного краму! «Палучай дєрєвня трактар!», – сказали б московити в подібному випадку! І ось, після короткочасного перепочинку, російський ворог знову прийняв українську посилку! Різдвяну. На крилах янголів!
Можливо, на таких щедротах від українців, московити бодай трішки просвітлять свої мізки стосовно незворотности практики «повернення війни» в країну, яка її сотворила? Пам’ятаєте, як у Другу світову, наприкінці 1942 року – сталінська агітаційна машина продукувала на мізки совeцької публіки серію гасел!? Зміст яких мав жертовністю життів червоноармійців зупинити наступ німців і припинити відступ червоної армії? Ага, се тоді так активно пішло-поїхало знамените «за волгай землі нєт», за наслідками якого відбувся жорстокий Сталінград. Тепер же, своїми прицільними ударами по військовим об’єктам в приволзькому степу, Українська Сила нагадує, що з часом і за Волгою «руская земля» матиме можливість відчути гнів українців за нелюдські страждання НАРОДУ.
А поки – ганьбу нехай витримує «дідусь» Енгельс! Так, той бородатий з відомого дуету перших комуністів планети, чиє ім’я визначило назву місту, в якому знайшли «причал» смертоносні ядерні літаки росії, на які організували полювання Збройні Сили України. Спочатку – випробували тактику в Чорнобаївці, а тепер ось «мочуть Енгельса»!? Ні, не бородатого «класика марксизму», а конкретно – потужну військову базу нелюдської зброї ворога. І процес, як кажуть, пішов! А Україна зміцнює силу, примушуючи кожного московита тремтіти за своє життя в будь-якому закутку росії. Адже все зле – має бути покаране. Наразі – знову палало на Волзі!
P/S
Колись у травні 1987 року 18-річний хлопчина з Німеччини Матіас Руст на легенькому літачку подoлав маршрут з Гамбургу через Гельсинки до Москви, де спокійненько сів на Красній площі недалеко від мавзолею леніна. На ту пору в Совeцькому Союзі була «нездоланна» та «непробивна» система ПВО! Словом, як і мала бути y «втарой арміі міра»!?
Думається, читач відчуває мораль цієї згадки від 1987 року? Нехай вона замінить епілог до нашої розповіді про ЧЕРГОВУ СМІЛИВУ АТАКУ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ СВІТЛА ПРОТИ московитського ворога?
Наразі в московії нема ні «втарой арміі в мірє», ні «нездоланної» системи ПВО. Справді, старий Енгельс перевертався в труні, а українська Чорнобаївка відпочиває!
Автор Б.Домоцький
Обговорення матеріалу