Окрім добрих вражень від благочестивої новгород-сіверської публіки, яка навчена дарувати море позитиву гостям міста, цього разу мав щастя відчути ауру якісної праці талановитої землячки, котра доклала старань до відкриття у Новгороді-Сіверському персональної виставки фоторобіт. Йдеться про Ольгу Шеремет з Чернігова.
Наша гостя живе в обласному центрі, але переповнена яскравими споминами дитинства та юності душа рветься на край Землі Української – до Грем`яча, де її коріння, школа, друзі,… цвинтар.
Тож мій сьогоднішній позитив мав надійне підгрунтя не загубитись, а посісти чільне місце в одному з закуточків пам`яті, підкріпленою побаченими на світлинах простими та зрозумілими життєвими обставинами, епізодами природи та людського буття. Словом, всього, що зафіксував кадр, обрізавший зайве, яке могло «проскочити» в об`єктив камери.
Роботи пані Ольги позбавлені того, що чуже моєму серцю- активного втручання руки фотомайстра в сюжет, спійманий оптикою. А так, і кольори, і форми, і відчуття, і природні обставини – все виглядає зрозумілим. Таким, серед якого ми живемо, відчуваючи, як з кожним днем від нас невпинно рухається у небуття гигантський шар життя Сіверщини. А на очах нині сущих поколінь повільно, а іноді й шаленими темпами ,неначе в тумані, розчиняється “колиска” козацької історії – українське село. І сей процес вже не зупинити. А тому кожна деталь, яку найчастіше і вдається розгледіти хіба що на виставках фотомайстрів чи художників – викликає неповторні відчуття. Тим більше, що від споглядання одних і тих же сюжетів у соцмережах чи на виставках у наших пенатах, коли в сотий раз (!) «перетирається» півтора десятка трендових “точок” Новгорода-Сіверського – вже нудить! Щось подібне до слухання одних і тих же хітів співака впродовж років. Але сьогодні насолоджувались свіжим, ліричним, драматичним та вічним. Люди та навколишній простір. А коли узагальнити – село!
Ольга Шеремет з фотоапаратом вже кілька десятиліть. Натомість, тривалість професійної зйомки обмежує у часі від 2012 року. Коли, за її словами, відбулось знайомство з відомим на Чернігівщині майстром світлини Валерієм Шайгородським і який розгледів зрілість зробленого на стезі кольорової світлини та готовність пані до участі у виставках з авторськими роботами.
Про свою присутність на знакових фотовернісажах Чернігова впродовж 2012-2014 років чернігівчанка Ольга Шеремет і розповідала невеличкому гурту земляків, що зібрались у виставковій залі Новгород-Сіверського районного аматорського народного клубу вжиткового мистецтва «Княжа скарбниця» під час відкриття згаданої виставки фоторобіт.
Більше 60 кольорових знімків. За словами майстрині, яка не приховує задоволення від можливості виставити творіння у старовинному райцентрі, вона вже давненько мала бажання донести зафіксоване об`єктивом до земляків. А ще жінка сподівається, що і в рідному селі, яке полишила кілька десятків років тому, вступивши після школи до педагогічного інституту в Чернігові, публіка зможе угледіти на її світлинах красу того, що поруч, за парканом, під норами, на лузі, обіч польової доріжки чи на зруйнованому мосту через потічок… І що люди, якими впродовж століть жило та й поки живе найбільше село Новгород-Сіверщини Грем`яч, отримають теплі відчуття дотику до прекрасного.
Отож, як кажуть, як нині сущим, так і відійшовшим в інші світи та полишившим добрі згадки на Землі і присвятила свою скромну виставку пані Ольга Шеремет – педагог, фотомайстер, свідома українка, життєлюб, славна дочка села на Півночі України, за городами якого знаходиться крайня географічна точка нашої Батьківщини.
Обговорення матеріалу