У Другій світовій війні як нацистська Німеччина так і Совецький союз плідно використовували художню наочність, яка встановлювалась в людних місцях великих та малих міст воюючих держав.
Зрозуміло, що краму, подібного до рекламних бігбордів, які від початку 2000-х прийшли не тільки в мегаполіси, а й до райцентрів та сіл України – ні у Гітлера, ні у Сталіна не було. Натомість виробництво з виготовленням плакатів на воєнну тематику набуло значення в обох супротивників. Оскільки, як у Берліні, так і у Кремлі агітаційно-пропагандистську галузь вважали частиною зброї, яку використовували на фронті.
В Новгороді-Сіверському, який перебував під окупацією нацистів впродовж 26 серпня 1941 року-16 вересня 1943 року, на парканах та в різних публічних локаціях, як-то біля «Народного дому», кінотеатру, комендатури, гестапо, базарі чи на центральному майдані – відводилось місце для плакатів від гітлерівських окупантів. До речі, після становлення адміністративних структур вермахту в Новгород-Сіверщині, Степану Гапеєву – талановитому художнику, організаторові першого історичного заповідника та завідувачеві під час окупації Німеччини відділу освіти в управі, було доручено написати великий портрет німецького фюрера А.Гітлера.
Варто додати, що роботу новгород-сіверерський митець робив не з власної волі. Адже злиденне життя родини репресованого комуно-совітами в 30-ті роки Степана Гапеєва, вимагало знайти будь-яку можливість врятувати рідних від голодної смерті. Отож портрет Гітлера у середмісті, про що свідчать сучасники подій 1941-1943 років на Новгород-Сіверщині, простояв аж до появи у Новгороді-Сіверському «нового-старого» окупанта, увійшовшого в райцентр 16 вересня 1943 року. Портрет «пішов», відкривши дорогу двом «новим»-«старим» символам – тепер вже «червоного» окупанта. Йдеться про зображення «вождів» на водонапірній башті, які протрималися в УКРАЇНСЬКОМУ(!) місті аж до 7 квітня 2022 року.
Від дня встановлення режиму советів після вигнання нацистів, на повну силу запрацювали спеціяльно відібрані совецько-компартійними структурами художніки, графіки, карікатуристи на оперативне оформлення «нашє дєла праває!» – «пабєда будєт за намі!». Здається,розумієте, про що йдеться?
Хоча, коли уважно відслідкувати генезу процесу, про який ми ведемо розмову, ще до 1941-го року, в процесі перегонів між Сталіним та Гітлером – на теренах совецького союзу досить масово поширювались плакатні матеріяли, поштові картки, які змістом своїм відповідали завданню звеличування ролі сталіна, утвердженню міці червоної армії, формуванню авторитету військових та морального знищення представників західних країн на тлі «непохитної дружби Совецького союзу та гітлерівської Німеччини».
Під час німецько-московитської війни 1941-1945 років у тилових районах совецького союзу всі вироби наочної агітації прагнули декларувати превентивність навантаження. І проявлялась така якість в закликах до загострення уваги совецьких людей щодо антисовецьких дій німецьких шпіонів, диверсантів, «пасобнікав фашістав» тощо.
На дворі ХХІ століття. Агресія росії широким фронтом від 24 лютого 2022 року на Українську Землю серед інших завдань, поставлених в бункері путіна, передбачає велике навантаження на ідеологічний аспект ув авантюрі, а так і на внесок ворожих ідеологів у доланні України та українців. До речі, сьогодні на планеті мало не щодня стає все більше держав, які чітко усвідомлюють руйнівну силу агітаційно–пропагандистскої війни, яку московитський ворог веде не тільки проти України, а й всього цивілізованого співтовариства.
Адже справді, чималий шмат із теми протистояння ідей від двох супротивників уже більше 100 днів розгортається якраз на інформаційному полі. «Червоніє» від навантажень інтернет. Московити, відкинувши геть натяк на всі моральні зостереження чи навіть засади журналістської етики, всі офіційні масмедійні проєкти (до речі не тільки федерального, а й місцевого рівня) перетворили на пропагандистський фронт. А тому, вже на тимчасово окупованих українських територіях, якраз агітаційній наочності ворог надає первісного значення.
Змінюються вивіски з назвами вулиць, рускім язіком замінюються україномовні тексти, з постаментів скидають пам’ятники українським діячам, повертаються ленінські опудала в міста та села.
На бігбордах, які в Україні до широкого вторгнення рашистів розміщувалась реклама національних суб’єктів політики, господарювання чи іншого змісту, віднедавна з’явилась окупаційна символіка російського агресора.
Здається, загостряти увагу на шкідливості подібної «мізкової атаки» особливо довго не приходиться. Бо йдеться про грунтовно розроблену росією за останні 30 років досить детальну програму окупації України. Як кажуть, ворог не спав.
Прикро, але в превентивності щодо агресивності ворога, коли йдеться про швидке, адекватне реагування щодо формування позиції населення громади в оцінці подій, ставленні до найповажнішої на сьогодні в державі «касти» – Збройних Сил України та до наших Героїв – в наочних засобах інформування в Новгород-Сіверській громаді ми маємо слабкість.
І се примушує до змін. Бо йдеться, перш зa все, про відсутність як у місті, так і в селах громади зрозумілих патріотичних «воєнних» сюжетів на бігбордах!
Мало того, в більшості випадків після виборів, на яких ці «залізяки»допомагали «постянуковицьким» партійним проєктам «увійти в мізки» селян, порожні чи обідрані бігборди стовбичать в селах та місті.
Інша річ, що бувають виключення, які у дбайливих українців можуть миттєво стати прикладом. Головне, щоб бажання прийшло.
Так на лівому березі Десни в місті Шостці подібні тренди набули популярності ще від початку війни росії проти України в 2014 році. І дарма, що Шостка не є містом з «правими» ідеями електорату і тут також до 24 лютого різного штибу «мураєвим» місце на «залізі» знаходилось достатньо. Натомість наразі ми зустрічаємо на вулицях чимало патріотичної агітаційної наочності на бігбордах та іншого штибу засобах інформування населення.
Популярні гасла, світлини Героїв-земляків, перестороги громадянам щодо запобігання колaборационізму тощо. І все це – працює на наближення нашої ПЕРЕМОГИ. Тому, що слово – то найперша зброя з тих пір, як людина зрозуміла абетку.
А коли так, то сподіваймося, що Новгород-Сіверська громада у позитивних та актуальних справах обов’язково долучиться до кращого, до зразкового, до зрозумілого. І 5 великих бордів у Новгороді-Сіверському, рівно як і не менше півсотні(!) в селах будуть «оживлені» духом Великої Перемоги УКРАЇНЦІВ у борні з найлютішим ворогом сучасності.
Наш спец. кор. М.Чорний
Обговорення матеріалу