Сніг зійшов. І торішня трава муляє очі паліям. Їх розвелось стільки, що розмова про професію паліїв не викликає жодних емоцій, перетворившись на буденність. Але, слава Богові, не для всіх. Бо є ще люди з клепкою у голові. А взагалі, впродовж першого місяця весни вогонь у нашому краї встигає охопити 90% поверхні з трав’яним покривом. Добряче дістається лісу, захисним смугам (які ще залишились недорубаними!), кинутим колгоспним садам, лукам Подесення та пасовиськам. Але найбільша біда, коли все, що горить, наближене до села. І так – щовесни! Горіти буде все, де є бодай невеличкий осередок травички! Просто сей тренд набув ознак «новітньої» традиції, наслідки якої не викликають ані стурбованості, ані огиди у жодного з начальників області, району чи сіл. Всі вони навчились жити спокійно і по-своєму дивитись на таку затійливу річ, породжену в останній чверті ХХ ст. Звиклися майже так, як з присутністю п’яної людину в громадському місті! Або, як сільських крадіїв, котрі вже 30 років безкарно орудують у покинутих хатах населених пунктів.
Сьогодні великі загорання відбулись у селі Горбові за 10 кілометрів від Новгорода-Сіверського. Тут горить і травостій, і потужні верболозні нетрі в долині Десни та минулорічні трави на пасовиськах. Коли ближче до полудня почули про таке нещастя бійці Новгород-Сіверської пожежної частини – вони миттю примчались на допомогу жителям Горбова! І недарма поспішали. Бо за наслідками підпалу, вчиненого невідомим мудаком з Горбова чи, можливо, набродного з сусідніх, при сильному вітрі, який кілька годин дув прямо на село, можна було втратити і будівлі, і людей. Вогнеборці чатували небезпеку вогню! Хто ж як не мужні професіонали зможуть допомогти селянам? Розповідають очевидці, що старості Горбівського округу пожежниками поставлено завдання відпахати трав’яний простір навколо села, де вогонь може створювати небезпеку.
Ситуація вельми небезпечна за всіма ймовірними чинниками, які сприяють пожежі. Навіть не акцентуючи уваги на димовій небезпеці для літніх людей та дітей, сам вогонь наразі виглядає такою собі гарною забавкою чи елементом гри «один проти всіх»! Гри безкарної, жоден учасник якої ніколи не притягався до кримінальної відповідальності. І се несправедливо, оскільки страждають люди, а мерзотники тішаться.
Кілька днів тому велике багаття з розпеченого верболозу ширилось на сотнях гектарів лівого берега Десни проти Новгорода-Сіверського. І вітер розносив вулицями міста шмаття сажі. А вже сьогодні, у день виборів Президента України, естафету прийняло наддеснянське село, у межах якого один чи кілька паскудників у такий спосіб заспокоюють свої страждання та сумніви на цім світі. Ховаючи їх у вогні та диму висохлої трави попереднього року.
(Фото автора 2018 року)
Обговорення матеріалу