На Новгород-Сіверщині впродовж десятиліть в лікарняних закладах сумлінно, фахово та віддано працювали лікарі. Люди, які не тільки за обраною професією, але й за внутрішнім покликом та якостями своїми – своєчасно та жертовно надавали та й наразі надають допомогу всім, кого спіткала недуга, проблема зі здоров’ям чи заявила про себе важка хвороба. До речі, як засвідчують історичні джерела, в 19 сторіччі Новгород-Сіверський вже пристав до містечок імперії, в яких почала зароджуватися система надання лікарської допомоги мешканцям.Тож впродовж 100 років (до встановлення совецької влади) місцеве обслуговування населення щодо лікування хвороб та вирішення інших завдань, пов’язаних зі здоров’ям людей, пройшло шлях від лікарні з 1 лікарем до облаштування напередодні Першої світової війни відносно нормальних умов для здійснення заходів iз охорони здоров’я на території, де й зараз знаходяться приміщення певних корпусів ЦРЛ ім.Буяльського.
Але, перш за все, про лікарів, про їхню жертовну працю. Про професію, в якій, окрім задоволення від надання своєчасної допомоги нужденному, медичний працівник за будь-яких обставин ризикує. Так, завжди, навіть вперше нахиляючись над хворим в момент його нездужання. Отож, ми маємо бути завжди чемними, з повагою ставитися до представників однієї з найгуманніших в світі професій та шанувати нащадків Гіппократа! Тим більше, коли тривалий час, особливо на периферійних окраїнах держави, медичні працівники не відчували якоїсь ОСОБЛИВОЇ уваги до себе. Все закінчувалось розмовами. Тож навіть на прикладі Новгород-Сіверщини ми бачимо, яким несподіваним «каменем» на голови місцевої влади обвалилися заходи від початку оголошених реформ в царині охорони здоров’я!? Пам’ятаємо, як 19 жовтня 2017 року Верховна рада України прийняла медреформу, а з 1 січня 2018 року законопроєкт запрацював. Се коли держава виходила на серпень 2018 з програмою гарантованої оплати медичних послуг.Тоді й забігались владні функціонери в пошуках того, «чого не було», але, що вимагала реформа та перспектива існування медичного закладу району в певній формі. Починаючи від кадрів та закінчуючи приладами, матеріялами та облаштуванням приміщень. І прийшлось вишукувати гроші в бюджеті, «простягати руку» до всіляких діячів та насуплювати брови на адресу тих, (перш за все Уляни Супрун), хто поставив певні умови реформування, а так і продовження діяльності відповідних напрямків в районній медицині.
У підсумку, коли вже справа дійшла до помирання Новгород-Сіверщини внаслідок депопуляції (з 25 тисячами населення на площі трішки меншої за державу Люксембург!), влада і кілька помешкань знайшла на певних умовах лікарям, щоб спробувати закріпити в депресійному краї, і почала рекламувати придбання приладдя для районного лікарняного закладу! Дай Бог, щоб не забули добрий зачин після «Ковіду 19». Головне, щоб пам’ятали вдень та вночі, що система охорони здоров’я, а особливо доля наших лікарів – понад усе! А взагалі-то, коли йдеться про здоровий глузд в системі державної політики, хірург ну ніяк не може отримувати зарплатню меншу за провідних чиновників АДМІНІСТРАЦІЇ міста та району. Як і всі лікарі не мають поступатися в оплаті праці провідним держслужбовцям. На жаль наразі сей тренд виглядає дивно, коли не абсурдно. Отож, дорогих наших ЛІКАРІВ Новгород-Сіверщини «Правий Берег Десни» щиросердно вітає з Міжнародним днем лікаря! Ми любимо, цінуємо та поважаємо вас, шановні РЯТІВНИКИ ЛЮДСЬКИХ ЖИТТІВ!
З повагою Борис Домоцький
Обговорення матеріалу