«У прикордонній з Україною Брянській області РФ місцеві річки Вабля і Бабинець перетворені на стічні канави та отруюють річки Судость і Десну. Стічні води зливаються в річку в районі Стародубських очисних споруд» – повідомляє «Цензор.Нет.», посилаючись на матеріал блога еколога з Брянщини.
Отож, знову про екологічні складові чергової порції «гібридної» війни РФ проти України. Про системне знищення природних комплексів річок, екологічний стан яких у підсумку впливатиме на спокій в Україні. Цього разу екологічне лихо породжено великою російською фірмою – «Сир Стародубський», яка знищує річку Бабинець (аматори краєзнавства в Чернігівщині можуть відкрити топографічні карти!) та перманентно атакує сусідню Судость!
“Молочний гігант ТНВ “Сир Стародубський”, убивши річку Бабинець, почав паскудити в сусідню річку Судость? Жителі міста Почеп поскаржилися напередодні, що якесь підприємство знову скинуло в місцеву річку Судость, одну з найбільш повноводних і великих водних артерій Брянської області, якусь отруйну гидоту білястого кольору, яка моторошно смердить. Дуже нагадує ту, яку майже два роки тому, згідно з рішенням суду, скинув в іншому брянському райцентрі Севськ у річку Сев великий виробник свіжих сирів “Умалат”,,-пише ЦЕНЗОР , посилаючись на джерело в РФ.
Здається, про Судость добре знають жителі Чернігівщини на правому березі Десни. Річка входить до нас з чужої сторони та є одним з джерел живлення для Десни. Зрозуміло, що російські чиновники добре знають як про український напрямок річки Судость, так і про її значення для Десни, тому виникають логічні запитання про випадковість чи умисне забруднення головної водної артерії північної України.
Не полишає думка й про безхребетність бюрократичної машини на українській стороні. Побачили, як «зреагувала» Чернігівська обласна влада на московитське забруднення згаданих річок на початку червня-і все зрозуміли! А хіба не було причини підняти «на ноги» в Чернігово-Сіверському краї санітарно-екологічні структури заради серйозного моніторингу води в Судості та Десні після великої аварії на очисних спорудах Брянщини в травні місяці 2019 року? Натомість що ми отримали?
На жаль, коли фахівцям із відповідних структур Чернігівщини не відоме поняття перманентного (а не за планом!) моніторингу води на міжнародних річках, то нема чого обурюватись, що на ворожій стороні відбувається екологічна катастрофа. Отож сусіди й не зупиняються. І тому, здається варто звернути увагу ще на кілька рядків , згаданих Цензором в посиланні на джерело РФ.
“За словами нечислених очевидців з-поміж місцевих жителів, деякі з яких працювали на молокозаводі, пару днів назад зі Стародуба прибула машина з величезною, ймовірно, 30-тонною цистерною чогось білого і страшно смердючого. Всю цю гидоту десь ввечері злили на поле фільтрації ТОВ “Почеп-Молоко”. Воно в результаті виявилося переповненим. Отрута швидко пішла в Судость. Наслідки не змусили себе чекати: стала масово вмирати риба – особливо багато її спливло догори черевом біля Козарезівського моста – це передмістя Почепа”, – повідомив еколог.»
Ну, що тут сказати? Подібне безслідно не минає. Хіба що в головах небажаючих знати про таке. А те, чого не виявили вчора – потребувало превентивних заходів ще кілька місяців тому! Ось так. Інша справа, що наша управлінська система , успадкована від совка, такою і залишається. А значить, ми приречені жити в очікуванні нахабних атак ворога на вразливих напрямках і сподіватись лишень на себе! Або- очікувати 19 серпня, коли Чернігівське Деснянське басейнове управління проведе планові (!!!) проби якості води в річці, котра починається в чужій державі.
Обговорення матеріалу