За останні десятиліття Новгород-Сіверщина в різних царинах життя презентувала українському загалу чимало безглуздих проєктів. Стільки, що адекватні люди вже мали б навчитися без стресів сприймати чергові «фішки». Недоумкуваті задуми, які здійснювалися тут як столичними менеджерами, так і місцевими новгород-сіверськими очільниками.
У всякому разі, хіба можна забути, як під час «перебудови» в СРСР, коли вже «імперія зла» була приречена, у Новгороді-Сіверському місцева влада замість розумного втілення інтелектуальних здібностей побудувала дороженний пам’ятник Леніну?
Або – про інший приклад, який став загальноукраїнським посміховиськом! Йдеться про дурість, за якою в провінційному містечку з населенням трішки більшим за 10 тисяч, в часи президенства Л.Кучми побудували «зірковий» отель, дороженний залізничний вокзал на «тупиковій» станції та ще дечого з безглуздого, що в народній пам’яті й досі виглядає геть паскудно. Тому, що замість виконання важливих життєвих потреб району, як се робили серйозні люди при владі в інших краях, тутешні діячі від 90-х так і не навчились жити без «понтів».
Безглузді, але «традиції» тривають й досі. А тому й містечко наше, яке 30 років із монастирських мурів кричить на Десну про свої амбіції в рекреаційно-туристичному потенціялі Новгорода-Сіверського, так і не звело жодного пристойного ТУАЛЕТУ, не покінчило з комуністичною символікою та не змогло подарувати представникам молодого покоління елементарну надію в завтрашній день? Нема такого… Ось і помираємо.
А тому й цієї дощової осені знов робимо вигляд, що «успішне та правильне» життя триває. Ознакою його обрано геніяльний намір – побудувати так звану «набережну» по-під горою в Новгороді-Сіверському, вартістю під 15 мільйонів гривень! Кажуть, що се «грант». Одначе нам не легше від того, що гроші не напряму «свої»!? Бо залишатися у ХХІ столітті без доріг, без гідного транспортного сполучення в районі чи територіальній громаді, фінансово не здатними утримувати навчальні заклади в селах чи позашкілля в райцентрі – се вище абсурдного проєкту на лузі! А ще ж, скільки проблем із налагодженням небезпечного харчування дітей в сільських школах, з перебуванням учнів ув аварійних приміщеннях навчальних закладів із дирчавими дахами, падаючими стелями чи шкільними стінами, які десятки років тримають у напрузі відповідальних за безпеку дітлахів!?
І се – не повний перелік «реперів», які щодня громада може виставити в якості – найнеобхідніших щодо термінового фінансування. Щоб встигнути, допоки залишається ще трішки живого люду на її просторі від Грем’яча до Ушивки та від Муравейника і до хутора Підгірного на крайньому сході лівого береза Десни.
Разом iз тим, тільки незрячий не помітить, як у масовій свідомості морально стомленого населення краю, не без «допомоги» численного чиновництва, замість поваги до існуючих викликів сучасності, зароджується «пофігізм»! Се коли до серйозних неприємностей, які переживає не тільки український світ, а й людство, ми ставимося байдуже, зверхньо, часто рухаючись «проти течії», проти логіки, проти здорового глузду, оскільки у нас, мовляв, «особлива» думка!
Гра з «ковідом», або коли життя не цінується
Як от з «Ковідом», який 2 роки тримає в напрузі людство. І який навряд чи обійшов своєю «увагою» якесь місто на карті України, не примусивши люд напружити мізки та нерви? В усякому разі ми не почули, щоб десь там, де нас нема, прості громадяни чи обтяжені владою особи свобідно «видохнули» з приводу «завершення епохи вірусного полону»!? Мало того, зовсім «свіженький та модернізований» наступ відомої світу пошесті – в котре спонукає адекватну частину Новгород-Сіверської громади тримати себе у відповідності до ймовірного очікування.
Ще б пак, адже хіба ми мало знаємо про смерті людей в Новгород-Сіверщині, яких забрав вірус? І чи важкий перебіг хвороби обійшов здорових до того громадян? Можливо ми занадто віддалилися від об’єктивних джерел інформування? Адже куди простіше, як керівництву громади та всіляких державних та самоврядних інституцій мати таку атмосферу навколо, коли значний відсоток нікому й нічому не вірять!?
То може якось «одним» оком почитаєте думки владних лідерів від сусідніх громад? Як от iз Корюківки. Адже там маємо одну з найпотужніших, найсучасніших та найуспішніших лікарень Чернігівщини! Так ось, там вже, як не прикро, але є ліжка з новгород-сіверцями. Се ті, яких вже мають серйозно лікувати, а тому й спеціялізоване «ковідне» відділення, якого нема в славному Новгороді-Сіверському(!!!??) – вже наразі є заповненим!
Натомість ми в Новгороді-Сіверському – продовжуємо вважати себе «особовими» людьми! Бо коли б не так, то чи 10 днів тому місцева влада організовувала масштабне скопичення публіки в різних локаціях містечка? Он скільки світлин у соцмережах! «Танці-манці-обніманці»! Від ранку і до ночі, зі споживанням наїдків, напоїв… За кілька днів після нашої «казкової феєрії» навіть Чернігів відмовився від небезпечних заходів. Разом iз тим на правому березі Десни в Новгороді-Сіверському вже ніхто «не ризикнув» зупинити розкручений маховик великої «потєхи», як моя покійна баба Проня називала такого штибу гуляння!? Мабуть витрачених грошей, бо інакше невідомо чого ще пожаліли, стало жалко модераторам гульбищ? А можливо, що теж ймовірно, відповідні контролюючі установи дали всі допуски та забезпечили гарантії.
Словом, так чи «едак», але зрозуміло, що про наслідки жоден діяч сучасності в Новгороді-Сіверському не подумав. Ніт!!! Бо, знов таки, як завжди, важливішими були «понти» з церимоніялами, протокольними заходами та аплодисментами всіх мастей «благодєтєлям»!
Доскакалися!
Сьогодні Новгород-Сіверський вже по повній охоплений «нечистою» силою «корони»! І перш за все, важко школам. Зрозуміло, що щоденна практика інформування громади стосовно ситуації – навряд чи колись увійде в життя та практику наших очільників. Бо вони не навчені. Та ніхто й не вимагає. А тим часом варто лишень подивитися на факти, щоб зрозуміти, що умовний «спокій» з «ковідом» в Новгороді-Сіверському, може перевернувся догори дригом в одну мить, як зривається кришка з кастрюлі на плиті.
Лишитися без вчителів
Ось і в міській школі №2 вже не до жартів! Хіба влада Новгорода-Сіверського не відає, що в «лещатах» підступної хвороби вже 10 вчителів із невеличкого колективу? А коли знають, то нафіга випробовувати кожен наступний день з небезпекою для життя педагогів, які ще не впали і приходять, немов «останні могікани» до школи з 100% ймовірністю не прийти завтра (в кращому випадку!), а можливо й опинитися у важкому стані…
Як назвати сю дурість керівництва Новгород-Сіверської громади та освіти зокрема? Ви що, не розумієте, що не припиняючи очну роботу закладу (навіть як зараз в початковій ланці) з небезпечних причин, в якому захворюваність вчителів вже «зашкалює», ви наближаєте трагічний повтор ситуації осені 2020 – весни2021!? Хоча…
Р.S
Життя в умовах тренду «Какая разніца?», яке швидко опанувало мізками значної частини публіки, нівілювало багато чого з існуючих вимог до посадових осіб з високих кабінетів. Нігілізм у частині виконання ними як законодавства, так і суто людських чинників повсякдення – наводять адекватну людину до чесного усвідомлення безперспективності завтрашнього дня. Звичайно, вражаючий містечковий бардак – не породження дня вчорашнього чи сьогоднішнього. У нього вже пристойної довжини «борода» з досвідом життя в руїні та безглузді. Натомість, пошесть «ковіду», яка швидко опановує нашим простором, лишень підсилює прояви безрозсудливості. Яка, як не прикро, але в один момент, використавши масову безвідповідальність, здатна привести до великої трагедії.
Автор: Борис Домоцький
Обговорення матеріалу